Про нас
Чопський міський Будинок культури
Кожна гарна історія повинна мати свій гарний початок. І нашу нинішню розповідь цілковито можна віднести до різновиду гарних, адже історія ця – про Творчість: Творчість в усіх її проявах, Творчість величну і самовіддану, Творчість, що йде з самої глибини душі. Історії про Творчість (а в нашому випадку – про її прихисток, міський Будинок культури) не можуть бути нічим іншим, як історіями про найгарніше і про найдорогоцінніше, чим обдарувала людину природа. Адже саме можливість творити й удосконалюватись з кожною хвилиною і з кожним днем ставати все кращими і все ближчими до пізнання вічності, хоч на мить робити світ добрішим і світлішим, перетворює звичайну маленьку і сповнену пристрастей людину на Людину з великої літери.
Наша гарна історія і початок має гарний, сягаючи 1954 року минулого століття. Це був рік першого повоєнного десятиліття, коли вже завершилась відбудова зруйнованих жахливою і кривавою війною надбань людства. Рік, коли, оговтавшись від нанесених війною ран, людство вже мало можливість ці надбання тільки примножувати й розвивати. Не оминув цей процес і Чоп, котрий на той момент уже успішно жив у складі Радянської України. Всі першочергово необхідні для задоволення матеріальних, тобто тілесних потреб, установи та організації в місті тоді вже працювали. Але ж відомо: не хлібом єдиним живе людина, і для повноцінного її розвитку, духовного та культурного в тому числі, умови також повинні бути створені. Виходячи з цієї тези, саме в 1954 році в експлуатацію був зданий Клуб залізничників.
На той час і впродовж ще довгих років Клуб працював у відомстві Лвівської залізниці. Та це й не дивно: Чоп завжди мав славу міста залізничників, які, серед іншого, опікувались також і культурним обличчям міста. І від початку створення і старту роботи Будинок культури вже кілька десятиліть є справжньою колискою творчості, осередком культури і можливістю для розвитку творчих здібностей кожного із жителів міста.
У різні роки керівництво всіма творчими процесами в Будинку культури здійснювали різні директори. У керма клубу стояли відомі в Чопі особистості: В’ячеслав Іванович Малінін, Григорій Моїсеєвич Ліфшиц, Геннадій Іванович Степанов, Катерина Марківна Хрізман, Ольга Іванівна Плішка, Галина Степанівна Надь... Але хто б з цих людей не опікувався життям і діяльністю Будинку культури, всіх їх об’єднувала одна мета: зробити все можливе для того, аби культурне життя Чопа постійно вирувало, аби кожен, хто хоче і може, мав можливість вдосконалюватись із допомогою професіоналів, які працювали і працюють в клубі. І кожен з керівників свого часу таки зробили свій вагомий внесок в цю благородну і величну справу на благо Чопа...
На момент введення Будинку культури в експлуатацію тут була розміщена глядацька зала, розрахована на майже півтисячі поціновувачів мистецтва. Роботу ж з виховання творчої молоді проводили дитяча балетна студія, в якій мали змогу займатись хлопчики та дівчата; тут же функціонувала дитяча музична студія (тоді ще в місті окремої музичної школи створено не було). Згодом у клубі були створені танцювальні гуртки, зокрема, гурток народних і бальних танців, а також окремий танцювальний колектив “Молодість” (керівник – Ольга Іванівна Плішка).
Щодня з самого ранку Будинок культури відчиняв свої двері для тих, хто регулярно приходив сюди, аби займатись співом, танцями, музикою і творчістю загалом. Тут проводили роботу декілька хорів: хор хлопчиків “Дружба”, відомчі хори залізничників і міліції, ансамбль пісні й танцю “Струмочок”. Став клуб домом і для вокального ансамблю “Росинка”, який здобув для Чопа неабияку славу, коли став лауреатом Всесоюзного конкурсу вокальних ансамблів. Творчим натхненником і головним керівником усіх, хто любив спів і приходив задля цього до клубу, була Катерина Марківна Хрізман.
Також проводили роботу в клубі і духовий оркестр, і агітбригада “Ровесник”, яка згодом стала театральною студією під керівництвом Галини Степанівни Надь, і самодіяльний драматичний театр.
Та не тільки до занять творчістю пристосований Будинок культури в Чопі, але і для відпочинку. Свого часу бажаючі мали можливість прийти сюди пограти в більярд або в шахи, відвідати черговий сеанс кіно. Багато хто з жителів міста ще пам’ятає, що саме в клубі колись працював кінотеатр, у якому демонструвались документальні та художні фільми, а щонеділі відводилось по дві години на дитячий кіносеанс. За потреби ставав Будинок культури і місцем проведення урочистих зібрань, і сценою для веселої гри КВН, і прихистком для випускників, які проводили тут свої прощальні випускні вечори.
Сьогодення
Сьогодні в Будинку культури творче життя триває, не зупиняючись ні на мить. Вже більш, як п’ятнадцять років тут вчить дітей танцю Тетяна Іванівна Ковач – керівник і головний генератор народного ансамблю сучасного танцю “Арабеск”, який виховав не одне покоління талановитих і обдарованих танцюристів. Постійно їздять на різноманітні конкурси і здобувають призові місця учасниці ще одного танцювального колективу – народного клубу східного танцю “Наргіс” під керівництвом Тетяни Іванівни Загорної.
У планах нинішнього директора Будинку культури Сентипал Віри Іванівни – відкриття нових гуртків і секцій для цікавого і корисного дозвілля населення, для розвитку їх творчих здібностей і нахилів. Так у Будинку культури відкрито набір в гуртки сучасної естрадної пісні, сольного співу, художнє слово та конферанс, драматичний, гурток образотворчого мистецтва, любительські об’єднання та клуби за інтересами.
Проводиться у Будинку культури і робота з людьми похилого віку. Так уже впродовж багатьох років, а саме з 1988, активну участь у творчих процесах, підготовці до міських свят і вечорів, беруть учасники Клубу ветеранів. Не зважаючи на поважний вік, члени клубу – молоді душею, вони люблять жити і творити, спілкуватись і цікаво проводити час. Клуб налічує 46 учасників, незмінним керівником організації з 1992 року по 2018рік був учасник Великої Вітчизняної війни, колишній залізничник Володимир Маркін, а зараз керівником стала енергійна Катерина Іванівна Вересюк. Саме із цих людей, загартованих і перевірених часом, складається і хор ветеранів під керівництвом Катерини Хрізман, яким довгий час керував Андрій Гайналій. Хор ветеранів – бажаний гість на багатьох концертах, в репертуарі хору є народні пісні, пісні закарпатських та українських композиторів.
Набір триває і в гуртки декоративно-прикладного мистецтва, котрі функціонують нині в Будинку культури, для дітей проводиться навчання з пошиву іграшок, створення різноманітних виробів з бісеру, вишивання стрічками. А опанувати техніку малювання та виконання художніх робіт, писанкарство, тістопластику (виготовлення зліпків із соленого тіста для картин), навчитись робити листівки і об’ємні вироби зі стрічок всі бажаючі можуть у художньому гуртку.
... За законами логіки кожна гарна історія має як гарний початок, так і гарне закінчення. А от за законами життя все буває зовсім по-іншому: гарна історія, як виявляється, може бути безкінечною. От і нашу історія – про творчість, культуру, натхнення, постійне вдосконалення і духовне зростання – життя наразі все продовжує писати. І не завершиться ця історія, так само, як і не припиниться життя Будинку культури, поки людина матиме бажання і намагатиметься пізнати себе і навколишній світ через призму Творчості. Творчості, займатись якою і долучатись до якої має можливість кожний мешканець Чопа – у місцевому Будинку культури, двері котрого відчинені для всіх бажаючих.
Усі роки Незалежної України вона без дня спочинку боролася і доводила, що варта існування. Культура робить людину особистістю, тією незримою силою, котра формує національну спільність, робить нас неповторними, несхожими на інших. Культурні досягнення та традиції – це наш скарб, наша гордість, наше минуле та майбутнє. Україна зараз, як ніколи раніше, потребує сучасного підходу до пізнання, відображення та розвитку нашої духовної спадщини, самоідентичності. Наша робота має бути спрямована на відкритість і доступність кожному. Носієм загальної культури може бути будь-яка особа за умови, що вона щиро бажає розвинути Богом дані таланти. Саме такими людьми є працівники культури, що творять культуру сьогодення. Державне свято – День Конституції – "Ми віримо в майбутнє твоє, Україно" – радо відзначали, як діти, так і дорослі, піснями "Українка", "Моя країна"; окрасою концерту став новостворений вокальний ансамбль "Талісман" з піснею "Потічок карпатський", а пісня "Україна моя" (сл. М.Салай. муз. В.Сентипал) стала фінальною і виконали її всі учасники урочистого заходу.
Була також організована тематична виставка майстрині Оксани Волос, її роботи приємно здивували жителів міста своїми колоритними барвами. Як завжди порадували глядачів і «народні аматорські колективи»: клуб східного танцю «Наргіс» та хореографічний ансамбль «Арабеск», учасники гуртка "Художнє слово та конферанс" продекламували твори В.Симоненка "Людина", "Я – українка".
Спеціалісти Будинку культури працюють у тісному контакті з управлінням освіти, культури, молоді і спорту Чопської міської ради, міською радою, школами, дитячим садком. Знайомлять учасників з історією рідного краю, з народними традиціями, звичаями, обрядами. Діти беруть активну участь у змістовному та організованому відпочинку громади міста. На високому рівні пройшло урочисте зібрання, присвячене Дню Державного Прапору України "Державний Прапор – прапор-дивоцвіт!" за участю всіх установ міста та військовослужбовців.
З метою гідного відзначення 26-ї річниці проголошення Незалежності України, консолідації українського суспільства навколо ідеї захисту та зміцнення державності, гідного вшанування подвигу борців за свободу та незалежність України учасниками художньої самодіяльності було поставлено урочисто-святкове дійство "Україна, свята моя земля!". Зал підтримував солістів, які вітали своїми піснями про Україну, Олександру Пірошенко з піснею "Україно моя", Ігора Михайлечка з піснею "Україна". Щиро аплодували хореографічному ансамблю "Арабеск", які виконали хореографічну композицію "Весна", танці "Карічка", "Вітерець". І завершив концертну програму ансамбль студії сучасної естрадної "Феєрверк" з піснею «Пісня солов’їна».
Незабутнім святом, з веселим дійством атракціонів, смачним бограчем, гарним виступом своїх артистів та запрошених артистів з міст Київ, Свіднік, Перечин, Ужгород та Ужгородського району проходив День 737 річниці м. Чоп. Свято вдалося. Ще довго люди згадували веселі гуляння.
У вересні своє 30-річчя відзначив клуб ветеранів м. Чоп і працівники МБК підготували гарну концертну програму під назвою "Поки серце б’ється і душа горить".
День захисника України – свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. Батьківщина – це та земля, яка надала життя твоїм предкам, викохала тебе, відпустила в велике життя. Батьківщину не обирають. У кожного вона одна. Хлопці залюбки жартували і цей настрій передавався тим, хто прийшов вболівати. Вітали ми всіх мужніх чоловіків урочистим концертом "Спасибі вам, захисники".
А ще 5 грудня вітали учасників АТО та волонтерів міста. Слова найкращих побажань адресували для всіх колективи МБК, ДМШ. Міський голова Самардак В.В. нагородив усіх подяками з нагоди свята.
Багато цікавого проходило на нашій сцені, вся інформація подана на веб-сайтах управління освіти, культури, молоді і спорту Чопської міської ради та Чопської міської ради, у фото-звітах, у сценарному матеріалі та на сторінках соціальних мереж Інтернету. На високому рівні пройшли розважальні шоу-програми "Одного разу на Хелоуін", вистава на відкриття міської ялинки "Святий Миколаю, ми тебе чекаєм", "Новорічний вернісаж"», театралізована вистава "У пошуках Діда Мороза і Снігуроньки".
На базі Чопського міського Будинку культури вдало функціонують 11 гуртків, у тому числі і любительських об’єднать та клубів за інтересами. У 15 групах задіяні 164 учасники віком від 6 до 65 років.
Ведеться робота над методичним посібником «Робота над вокально-хоровими навичками» для вокальних колективів. Є у наявності репертуарні посібники, збірки методичних рекомендацій з художньої вишивки, хореографічного мистецтва. Будинок культури поповнюється щоквартальним вісником «Культурологічні джерела».
Слово «культура» останнім часом на устах багатьох людей. Різні люди по-різному підходять до вирішення цього життєвого питання. Більшість нарікають на нікчемний відсоток державного бюджету, виділений на сферу культури. Чопська міська рада не стоїть осторонь проблем, які потребує громада. Для підтримки та розвитку культури були виділені кошти на часткове придбання та пошиття костюмів для студії сучасної естрадної пісні "Феєрверк", театрального гуртка, повністю оновлено одяг сцени, був закуплений ноутбук, комп’ютерна, освітлювальна та підсилююча техніка, а також в МБК встановлений Wi-Fi роутер, а також збудована та введена в експлуатацію котельня та проведене опалення.
У будинку культури надається методична та консультативна допомога у формі хореографічних та вокальних майстер-класів, для керівників гуртків ДНЗ, ЗОШ І-ІІІ ст. та всіх бажаючих. Надаються послуги з надання початкової мистецької освіти у формі гурткової роботи. Проводиться робота над створенням умов для збереження та розвитку традиційного народного мистецтва, угорського мистецтва і народних художніх промислів всіх національних меншин, які проживають на території міста. Організовуються постійні культурно-мистецькі акції для виступів колективів художньої самодіяльності Будинку культури (участь у конкурсах, фестивалях, звітні та тематичні концерти та інше), виставки майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.
З метою виховання патріотизму, усвідомлення належності особистості до свого народу, нації, України в установі та за межами було проведено ряд заходів: "Руки міцні, серця запальні, на службу тобі Україно!", "Державний Прапор – прапор-дивоцвіт!", "Спасибі вам захисники", змагання "Козацькі забави". Проводяться благодійні акції для жителів міста разом з громадською організацією "Місто життя" – "Діти – наше майбутнє" (ігри, забави, творчі концерти). Також брали участь у благодійній акції для дітей Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 "Єднаймося в пісні", конкурсі "Міні-міс міста Чоп – 2018".
У Будинку культури діє художня рада, на засіданнях якої обговорюються плани організацій та проведення культурно-масових заходів, виставок декоративно-ужиткового мистецтва, участі колективів у фестивалях та конкурсах, які проходять в Закарпатській області та за межами.
Вихованці МБК були учасники наступних заходів:
- обласного фестивалю коляд і вертепів "Коляда в старому селі" в м. Ужгород;
- міжнародного гастрономічного колядницького фестивалю "Василля" в м. Ужгород;
- фольклорного фестивалю-конкурс "Різдвяна зіронька" в м. Свіднік, Словаччина;
- фестивалю коляд та вертепів "Колядуймо разом" в м. Чоп;
- Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю естрадної пісні «"Різдвяна зіронька" в м. Мукачево;
- міжнародного фестивалю дитячої та юнацької творчості "Весняний бал" в м. Ужгород;
- фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле" в м. Хуст;
- Міжнародного Дню танцю в м. Ужгород;
- фестивалю народної творчості "Березнянський ярмарок" у м. Малий Березний;
- святкового концерту до Дня незалежності України в с. Соломоново;
- фестивалю пирогів у м. Пудгородь Кошіцького самоврядного краю;
- Міжнародного фестивалю-конкурсу східного танцю Orient sharm у м. Луцьк ;
- благодійного фестивалю "Подаруй дитині свято" в м. Ужгород.
Без комплексних реформ на усіх рівнях стражденна українська культура може зникнути як явище. Проте ніхто не опускає руки. Ми боремося і поборемо! Нехай ця праця буде недаремною, корисною та потрібною, успіхи – вагомими та переконливими!
